Основна проблема досягнення фотореалістичної якості в режимі реального часу — це баланс між високою візуальною точністю та суворими вимогами до продуктивності в режимі реального часу (зазвичай 30-60 кадрів на секунду), що обмежує обчислювальні ресурси для реалістичних елементів.
Ключові обмеження включають: - Реалістичне освітлення (наприклад, глобальне освітлення) та текстури високої роздільної здатності, що вимагають значної кількості пам'яті/обробки графічного процесора. - Динамічні елементи.
Мінімізація включає такі оптимізації, як моделі з різними рівнями деталізації (LOD), заздалегідь підготовлене освітлення або масштабування штучним інтелектом для балансування якості та продуктивності.